Очікує на перевірку

Кюріке II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кюріке II
Кюріке II
Кюріке II
цар Ташир-Дзорагета
Початок правління:1048
Кінець правління:1089

Попередник:Давид I
Наступник:Давид II
Абас I

Дата народження:невідомо
Дата смерті:1089
Діти:2 сина і 1 донька
Династія:Кюріняни
Батько:Давид I
Мати:Зоракерцель Кахетінська

Кюріке II (*Կյուրիկե Բ, д/н —1089) — 3-й цар Ташир-Дзорагетського царства з 1048 до 1089 року.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з династії Кюрінянів. Старший син Давида I, царя Ташир-Дзорагета, та Зоракерцель Кахетінської. У 1048 році після смерті батька стає новим царем. Зумів встановити союзницькі відносини з Візантійською імперією. Разом з візантійцями організував боротьбу проти сельджуків, що в цей час вдерлися на Кавказ. Водночас став першим царем Ташир-Дзорагету, що став карбувати власні монети (мідні та срібні). Це перші монети, на яких присутні вірменські літери. Тип монет схожий на поширені на той час візантійські монети - фоліси. При цьому отримав від імператора титул куропалата.

У 1064 році зазнав важкої поразки від сельджуків на чолі із султаном Алп-Арсланом. Тому вимушений був визнати зверхність останнього. У 1065 році переніс столицю з Самшвілде до Лорі. У 1068 році вимушений був приєднатися до війська султана Алп-Арслана у поході проти Картлійського царства. Становище Кюріке II погіршилося після поразки візантійців від сельджуків у битві при Марцікерті 1071 року.

Згодом намагався зберегти від нападів сельджуків вірменські області. Також сприяв відродженню Вірменської Апостольської церкви. 1081 року сприяв обранню в монастирі Ахлат каталікосом Барсеха I.

У 1088 році підвідав Ісфаган, де здобув прихильність султана Мелік-шаха I. Невдовзі після повернення помер у 1089 році. Йому спадкували сини Давид II та Абас I.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Cyrille Toumanoff, Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques, Rome, 1990, p. 125.
  • Gérard Dédéyan (dir.), Histoire du peuple arménien, Toulouse, Éd. Privat, 2007 (1re éd. 1982), 991 p. [détail de l’édition] (ISBN 978-2-7089-6874-5)